Вади серця

Глобально всі структурні порушення розділяють на вроджені та набуті. Вроджені вади серця пов’язані з генетичними «помилками» та формуються на етапі ембріогенезу (в утробі). Набуті зміни частіше за все являються результатом інфекційних та аутоімунних захворювань міокарду або ендокарду (відповідно, м’язової та внутрішньої оболонок серця).

Слід зазначити, що вроджені вади стосуються і стінок, і клапанів органу, тоді як набуті – тільки клапанного апарату. Тому підходи до діагностики, очікувальної тактики та лікування у цих двох підгрупах значно відрізняються. Якщо при патологіях, які наявні з народження, виконують надзвичайно важкі оперативні втручання (з технічної точки зору), або спостерігають за природним закриттям дефекту та не втручаються, всі набуті вади без виключення потребують «рутинної» хірургічної заміни пошкодженого клапану.

Якщо оцінювати патології функціонально, можна виділити:

• Дефекти перетинок (міжпередсердної, міжшлуночкової та інших).
• Недостатність клапану (коли кров з однієї камери без перешкод повертається в іншу, тобто клапан не виконує функцію воротаря).
• Стеноз клапану (коли просвіт навпаки стає вужчим, внаслідок чого кров погано циркулює між камерами серця).
• Вади, пов’язані з гіпоплазією (недорозвиненням відділів серця).
• Подвоєння вихідних отворів.
• Патології магістральних судин (наприклад, коарктація аорти).
• Різноманітні транспозиції (наприклад, декстрокардія або переміна судин місцями).
• Комбіновані дефекти (при різноманітних генетичних аномаліях).

Нарешті, з огляду на історію вивчення вад та відповідно клінічні прояви виділяють бліді та сині вади.