Синдром Шегрена — це хвороба, що виникає при атаці самого організму на залози, які відповідають за секрецію рідин у слизовій оболонці. При цій хворобі пацієнт відчуває хронічну болісну сухість очей, в роті, у піхві. Зазвичай хвороба діагностується вперше у пацієнтів віком від 40 до 60 років і набагато частіше — у жінок, ніж у чоловіків.
Лікування хвороби Шегрена спрямоване на зменшення симптоматики, що виснажує, на повернення пацієнта до нормального повсякденного життя, уповільнення розвитку хвороби.
Що таке хвороба Шегрена
Хвороба Шегрена — системна аутоімунна хвороба. Часто вона виникає, як первинне захворювання. Якщо за наявності іншого системного захворювання, це — вторинна форма.
При аутоімунному нападі лейкоцити вражають залози, що виробляють рідини — частіше слізові та слинні. Хоча медики точно не знають, як відбувається ушкодження, але залози більше не працюють, що призводить до сухості слизових оболонок. При поразці шкіри, носових пазух, дихальних шляхів та тканин піхви в цих місцях також виникає сухість
Іноді симптоматика не виражена, в інших випадках хворі страждають від виснажливих проявів. Симптоми можуть бути постійними чи погіршуватися з часом.
Найбільш часті ознаки синдрому Шегрена - відчуття сухості різних органів:
- у роті з підвищеною в'язкістю слини;
- в очах;
- у піхві;
- шкірного покриву;
- носоглотки;
- горла із частим кашлем.
Крім сухості, хвороба викликає й іншу симптоматику:
- Біль у суглобах.
- М'язовий біль чи слабкість.
- Збільшення лімфатичних вузлів.
- Втому (постійне почуття втоми).
- Проблеми з ковтанням (дисфагія) чи розмовою.
- Проблеми з мисленням чи концентрацією уваги.
- Втрату смаку.
- Руйнування зубів (карієс) або їх втрату.
- Висипання на шкірі.
- Невропатія.
- Печію чи інші види розладу шлунка.
- Світлову чутливість.
Немає єдиного прогресування захворювання, і це може ускладнити діагностичну задачу.
Синдром Шегрена: чим небезпечний
Крім симптомів сильної сухості інші серйозні ускладнення включають глибоку втому, хронічний біль. Хвороба Шегрена також може викликати дисфункцію систем:
- сечостатевої;
- травної;
- кровоносної;
- дихальної;
- нервової;
- будь-якої іншої, чиї органи вистелені слизовою оболонкою.
Пацієнти також мають вищий ризик розвитку лімфоми.
Синдром Шегрена: причини
Синдром Шегрена викликається імунною системою, що ушкоджує здорові частини тіла без участі зовнішніх факторів. Цей стан називають аутоімунним, тобто він невідомої етіології. Немає пояснення, чому імунна система перестає працювати належним чином. Це може бути пов'язане із генетикою, гормональним збоєм. Вірусні інфекції, наприклад гепатит С, вірус Епштейна-Барра.
Діагностика хвороби Шегрена
Розпізнати або діагностувати хворобу буває складно, оскільки симптоми часто маскуються під менопаузу, побічні ефекти від прийому ліків або такі захворювання, як вовчак, артрит, фіброміалгія, розсіяний склероз, що ускладнює швидку постановку діагнозу.
Оскільки всі симптоми не завжди присутні одночасно і оскільки хвороба Шегрена дуже складна, лікарі різних спеціалізацій іноді лікують кожен симптом індивідуально і визнають наявність системного захворювання. Тобто лікар-офтальмолог може лікувати синдром сухого ока і не усвідомлювати, що пацієнт має інші симптоми, або сімейний лікар може лікувати біль у суглобах, але не знати, що пацієнт також має симптоми сухості.
Немає єдиного тесту, який би підтвердив діагностику хвороби Шегрена, і тому у різних клініках використовують свої серії тестів.
Об'єктивні тести, що використовуються в сучасній діагностиці, включають:
- Аналізи крові
SS-A (або Ro) та SS-B (або La): антитіла-маркери хвороби Шегрена. У 70% пацієнтів Шегрена позитивний результат на SS-A та у 40% — на SS-B.
- Очні тести
Тест Ширмера вимірює вироблення сліз. Використовуються барвники для перевірки поверхні очей на наявність сухих плям.
- Стоматологічні тести
Тест на слинний потік вимірює кількість слини, що виробляється за певний період.
- Біопсія слинної залози
Тест підтверджує лімфоцитарну інфільтрацію малих слинних залоз.
Також лікар проводить опитування пацієнта, ставлячи йому різні питання про стан та скарги. На додаток до об'єктивного та суб'єктивного тестування лікар збере анамнез, оцінить результати тестів. Це допоможе встановити остаточний діагноз.
Лікування синдрому Шегрена
Головний лікар, який відповідає за терапевтичний процес, це ревматолог. Пацієнтів також оглядають і лікують такі фахівці, як офтальмологи, стоматологи та інші, залежно від ускладнень у пацієнта.
Ліків від синдрому Шегрена не існує, але лікарі допомагають знайти план лікування, який зменшить симптоми, покращить якість життя. Серед методів лікування, які можуть допомогти:
- очні краплі, що зволожують очі;
- спреї, пастилки (лікарські цукерки) та гелі, що зберігають вологість рота (замінники слини);
- ліки, які допомагають вашому організму виробляти більше сліз і слини.
Також лікування спрямоване на уповільнення прогресування захворювання та запобігання ускладненням за рахунок прийому імуносупресорів та інших ліків.
Важлива фізіотерапія, дієта. Пацієнтам рекомендовано:
- уникати сухих, задимлених чи вітряних місць;
- уникати читання, перегляду телевізора або сидіння за ноутбуком протягом тривалого часу;
- важливо дотримуватись гігієни порожнини рота;
- важлива відмова від шкідливих звичок.
Синдром Шегрена: прогноз
Синдром Шегрена — це хронічне захворювання, яке зазвичай не проходить саме собою, хоча симптоми часто піддаються лікуванню. Пацієнти із синдромом Шегрена зазвичай виявляють, що прояви стають менш інтенсивними, оскільки вони починають комплексну терапію і вчаться справлятися із симптоматикою.
Обов'язково звертайтеся до лікаря для коригування лікування, якщо ваше самопочуття змінюється, погіршується. Складіть з лікарем план профілактичних оглядів, щоб уникнути ускладнень.
Ускладнення синдрому Шегрена
Без лікування синдром Шегрена може викликати серйозні ускладнення, зокрема:
- хвороби порожнини рота;
- хвороби очей;
- порушення функції печінки чи нирок;
- лімфоми (ракові ураження лімфатичних вузлів);
- проблеми з легенями, які часто сприймають за пневмонію;
- неврологічні проблеми (ураження головного і спинного мозку, нервів), які викликають слабкість чи оніміння.
Профілактика синдрому Шегрена
Немає специфічної профілактики. Рання діагностика та лікування важливі, оскільки запобігають ускладненням і дозволяють жити нормально пацієнту.
При тривалій сухості у роті, очах, підвищеній сухості слизових оболонок необхідно звернутися до ревматолога, офтальмолога, стоматолога, отоларинголога, дерматолога. Важливе комплексне обстеження, яке допоможе поставити правильний діагноз та розпочати комплексне лікування.
У цьому випадку можна не лише позбутися симптоматики, повернутися до нормального життя без хворобливих проявів, а й зупинити розвиток хвороби, уникнути ускладнень. Медичний центр "Меділюкс" у Вінниці пропонує свої діагностичні та терапевтичні послуги. Ми маємо всі необхідні ресурси: кваліфіковані досвідчені лікарі, діагностичні можливості, фізіотерапевтичний комплекс. Будемо раді відповісти на ваші запитання по телефону або на очній консультації в нашій клініці.
