Ацетономічний синдром – досить часта проблема, знайома багатьом батькам. Але далеко не всі батьки розуміють, що самостійно провокують появу ацетону в своєї дитини.
А все через неправильне харчування та неправильний розподіл фізичного навантаження. Тобто, достатньо лише дотримуватись елементарних правил, щоб у дитини ніколи не траплявся ацетономічний криз.
Звідки береться ацетон у дитини?
Ацетон може «підскочити» в момент надто активних ігор, коли дитина втрачає чимало своєї енергії, будучи при цьому голодною чи неправильно нагодованою.
Глікоген – основне джерело енергії в дитячому організмі вичерпується вже через 1-2 години, в той час, коли в дорослому організмі його вистачає на 1-2 доби. Саме тому в дорослих людей ацетону не буває.
А от в дитини, при сильному стресі, при надмірній фізичній активності, на фоні застуди, при нераціональному харчуванні – на незначних перекусах (печиво, бутерброд, сік), глікоген швидко закінчується. І тоді організм починає черпати енергію з жирів. Саме в цей момент в кров починають надходити продукти розпаду жирів, ацетон – в тому числі. Вивільняється ацетон нирками та легенями, через це батьки можуть відчути з рота дитини характерний кислуватий запах.
Як тільки відчули запах ацетону з роту малюка, треба негайно діяти. Інакше розпочнеться процес отруєння організму, а отже може розпочатись процес блювання, підвищиться температура тіла.
Що робити, аби ацетономічний криз не трапився?
Насамперед треба правильно харчувати дитину: режим харчування (інтервал між прийомами їжі не більший аніж 3,5-4 год), поживна їжа (збережена харчова цінність продуктів: білків, жирів, вуглеводів), багато овочів та фруктів.
Не менш важливо не перевантажувати дитину: одна-дві спортивна секція, двічі-тричі на тиждень (по 1-1,5 год), помірно активні ігри треба чергувати з повноцінним відпочинком.
Слідкувати, щоб дитина не отримувала стресового та емоційного навантаження.
Що робити, якщо ацетономічний напад все ж трапився?
- Якщо відчувається запах ацетону з роту, дитина почувається в’ялою, знесиленою, сонливою, то варто розпочинати відпоювати її розчином глюкози (глюкозу можна придбати без рецепту в будь-якій аптеці): до 3-річного віку – 1 чайну ложку глюкози кожні 5-10 хв, старшим дітям – 1 столова ложка глюкози кожні 10 хв.
- Якщо глюкози під рукою не знайшлось, то добре допоможе, як це не дивно, кока-кола чи пепсі-кола. Просто дайте дитині добре напитись, але в декілька прийомів, щоб не спровокувати нудоту та блювоту. Можна також відпоювати солодкими чаєм, компотом, водою з медом.
- За годину після відпоювання варто дитину нагодувати кашею з великим вмістом вуглеводів.
- А якщо дитина блює, має біль у животику, діарею, в неї піднялась температура, то варто негайно викликати швидку допомогу. Медики «напоять» організм дитини за допомогою крапельниці з глюкозою.
Як позбутись ацетономічного синдрому?
Тут буде помічною лише модифікація способу життя дитини: раціональне харчування, правильний режим сну, відпочинку, активних ігор, фізичних навантажень.
Не піддавати дитину емоційним збудженням. Якщо ж дитина має надмірну нервову збудливість, то варто, за рекомендацією лікаря, пропити курс рослинних заспокійливих препаратів.
Дитина, що схильна до ацетономічних нападів, повинна багато часу проводити на свіжому повітрі та достатньо спати – не менше 8 годин.
Корисно буде займатись плаванням чи іншими водними процедурами.
З раціону варто виключити копченості, жирне м’ясо, мариновані продукти, а ще помідори, цитрусові, банани, щавель, кольорову капусту. Натомість більше вживати молочних та рослинних продуктів, каші, нежирні сорти м’яса.